Вирощування зернобобових культур у значних об’ємах дає змогу суттєво скоротити використання мінеральних азотних добрив у сівозмінах без падіння урожайності, причому за такої ситуації одночасно зростає родючість ґрунту.
У світовому землеробстві група зернобобових культур за посівними площами та валовими зборами займає друге місце після зернових. Така їх позиція обумовлена рядом позитивних показників. По-перше, вони є важливим джерелом високоякісного білка як для харчування людей, так і годівлі сільськогосподарських тварин.
Другою, досить важливою властивістю зернобобових рослин є їхня здатність зв’язувати азот з атмосфери і використовувати його для формування власної продуктивності, а також залишати певну його частку для наступних у сівозміні сільськогосподарських культур. Тому вирощування їх у значних об’ємах дає змогу суттєво скоротити використання мінеральних азотних добрив у сівозмінах без падіння урожайності, причому за такої ситуації одночасно зростає родючість ґрунту.